Також перегляньте:

Чи повинна наступати кримінальна відповідальність за медичну помилку?

В нормативно-правих актах термін «медична помилка» не вживається. У науковій літературі під...

Круглий стіл “Заходи органів влади, медичної спільноти та громади зі створення сучасної системи охорони здоров’я в Ірпінському регіоні”

АНОНС круглого столу «Заходи органів влади, медичної спільноти та громади зі створення сучасної...

Новий конфлікт на ґрунті надання медичної допомоги

Пацієнтка приватного центру має намір притягнути до відповідальності медичний персонал та керівництво...

Страхування професійної відповідальності лікарів

Поліщук Анна  На сьогоднішній день досить поширеним явищем є випадки заподіяння шкоди лікарем...

ПРОФЕСІЙНЕ САМОВРЯДУВАННЯ ЯК ГАРАНТІЯ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

З поміж базових прав пацієнтів, гарантованих Конституцією України та міжнародними правовими актами...

В Росії трудові мігранти повинні мати медичне страхування

Президент Росії Путін підписав закон, що дозволяє наймати на роботу трудових мігрантів...

Визначення медичних помилок

15.04.2015
Zoryana Chernenko

Кучеренко Валерія

 

Медична діяльність є дуже важливою, тому що вона пов’язана з  життям і здоров’ям людини, яка є найвищою соціальною цінністю відповідно до ст. 3 Конституції України [1], та ризикованою, оскільки ніхто не може гарантувати позитивного результату лікування у зв’язку з наявністю багатьох факторів, які впливають на процес лікування. У зв’язку з цим виникає конфлікт інтересів пацієнта та медичного працівника, оскільки пацієнт, який постраждав, вважає, що завжди винен медичний працівник, а тому він має нести за це відповідальність, а в інтересах другого є захист його прав та уникнення відповідальності при допущенні медичної помилки. І часто незрозуміло, чи негативний наслідок спричинений саме помилкою медичного працівника. У чинному законодавстві України, як і в проекті Закону України «Про права пацієнтів» немає визначення поняття медичної помилки, хоча й в останньому даний термін вживається. Натомість дане питання активно досліджується та аналізується багатьма фахівцями як в медичній, так і в правовій сфері. Воно дійсно є актуальним, оскільки в разі виникнення негативних наслідків в разі лікування постає питання про те, чи має наставати за це відповідальність та хто саме має її нести. І цивільним, і кримінальним законодавством передбачена відповідальність медичних працівників, однак однозначне визначення того, як саме кваліфікувати помилки медичних працівників відсутнє. Лікарську помилку можна вважати найбільш суперечливим явищем правового осмислення медичної практики [2]. Саме тому необхідним є правове закріплення чіткого визначення медичної помилки, а також перелік ознак, критеріїв, яким вона має відповідати.

Слід зазначити, що це питання актуальне лише в Україні, а й в багатьох інших країнах, в тому числі розвинених. Так, статистика показує, що медичні помилки є дуже частим явищем. Наприклад, у Великій Британії за офіційними даними такі помилки є причиною смерті близько 70 тисяч пацієнтів, у США жертвами медичних помилок щорічно стають понад 100 тис. американців, а самі медичні помилки займають п’яте місце серед причин смертності в країні, у Німеччині від них щорічно страждають близько 100 тисяч пацієнтів, в Іспанії за останні 10 років внаслідок помилок лікарів вмерло понад 5 тис. пацієнтів, а в Італії – кожного року від медичних помилок страждають понад 90 тис. пацієнтів [3].

Проблема медичної помилки, певно, така ж давня, як і професія лікаря. Реагування на неї в різні часи було досить різним, від застосування насильства (смертна кара чи відрубування частин тіла), вигнання і накладення штрафів до виправдання.

Ознайомлюючись з відповідною літературою можна знайти чимало визначень медичної помилки. До того ж, не завжди вживається саме термін «медична», є і синоніми, як наприклад «лікарська помилка». Як зазначає, С. В. Антонов, у літературі можна знайти близько 70 різних визначень даного поняття [3]. Під медичними помилками він розуміє лише ті помилки (дії або бездіяльність) медичних працівників, які мають казуальний характер або прирівнюються до непереборної сили і, відповідно, не передбачають настання цивільно-правової відповідальності. У медичній літературі медичну помилку визначають як дії або бездіяльність лікаря, що мають у своїй основі недосконалість сучасної медичної науки, об’єктивні умови роботи, недостатню кваліфікацію або нездатність використовувати наявні знання. Інше визначення з цієї точки зору – незловмисна омана лікаря (або будь-якого іншого медичного працівника) у його професійній діяльності, якщо при цьому виключається недбалість і несумлінність [4]. Також під лікарською помилкою розуміють дефект надання медичної допомоги, що пов’язаний з неправильними діями медичного персоналу, який характеризується добросовісною помилкою за відсутності ознак умисного або необережного злочину [2]. О. В. Оніщенко та В. В. Єрзаулова вживають термін «медична помилка» та розкривають її як дії або бездіяльність медичного працівника, які призвели до негативних для здоров’я чи життя пацієнта наслідків та які викликані об’єктивними факторами в силу яких виключається можливість притягнення медичного працівника до юридичної відповідальності [5]. На думку І. В. Давидовського, до лікарських помилок слід відносити лише добросовісну помилку лікаря, яка базується на недосконалості сучасного стану медичної науки та її методів дослідження чи викликана особливостями перебігу захворювання окремого хворого, або ту, що пояснюється нестачею знань чи досвіду лікаря.

На думку С. В. Антонова, часто моральна і правова оцінка медичної помилки не збігаються, з чим не можна не погодитися. Він виділяє два погляди на цю проблему: медичний та правовий. З медичної точки зору, медична помилка не має тягти за собою відповідальність медичного працівника. Так, медики виправдовують такі помилки наявністю складних факторів, що впливають на процес лікування пацієнта, зокрема такі особливості, як складність функціонування організму людини. Іншими словами, медична помилка прирівнюється до нещасного випадку, казусу, оскільки медичний працівник не в змозі був діяти належним чином, і негативний наслідок стався від обставин, що не залежали від нього і які він не мав можливості відвернути. Тобто, дана позиція передбачає, що відповідальність лікаря неможлива, оскільки немає вини та складу правопорушення, а медичну помилку не можна ототожнювати з недбалістю чи халатністю медичного працівника, тому що основна проблема лежить в недосконалості медичної науки. Абсолютно протилежним є погляд правників на дану проблему. На їх думку, зазвичай, причина медичної помилки лежить не у недосконалості науки медицини та інших факторах, а власне у діях медичного працівника, за що він обов’язково має нести відповідальність. З точки зору права, якщо наявний факт медичної помилки, необхідно вирішити питання про наявність вини у діях медичного працівника, який припустився помилки, та про можливість юридичної відповідальності за такий недолік медичної діяльності [3]. Застосування ж певної правової санкції має бути належним чином обґрунтоване. При цьому цікаво, що й з точки зору права немає єдиною позицію, оскільки одні прихильник даної концепції вважають, що необхідною умовою відповідальності є вина лікаря, а інші – що до відповідальності може бути притягнуто і медичного працівника, якщо в його діях немає вини. Тобто, навіть за випадкове заподіяння шкоди пацієнта медичний працівник має нести відповідальність. Іноді цю випадковість враховують як пом’якшуючу обставину. С. В. Антонов пише, що з точки зору права медична помилка – це недбалі, несумлінні, необережні дії та прийоми з надання медичної допомоги (послуг), результатом яких виявилося тілесне ушкодження або смерть пацієнта, а тому наслідком завжди є цивільно-правова відповідальність медичних працівників [3]. У цьому випадку постає питання, чи завжди застосовуватиметься саме цей вид відповідальності, оскільки внаслідок медичної помилки може настати і тяжкий наслідок – смерть особи.

Розрізняють медичні помилки, викликані суб’єктивними факторами, та медичні помилки, викликані об’єктивними факторами. Причини помилки можуть бути різними: це і складність лікарської (медичної) професії, і вузька спеціалізація, і надмірна довіра до сучасних медичних технологій, і індивідуальні особливості організму людини та негативні наслідки застосування будь-яких методів лікування, і дія людського фактору [4].

Медичні помилки, викликані суб’єктивними факторами – це помилки, яких припускаються медичні працівники, що необгрунтовано відступають від встановлених медичних стандартів, діють необережно, самовпевнено чи допускають необгрунтований ризик при недостатності досвіду чи знань. До них належать:

  • Неуважне обстеження пацієнта
  • Недбале проведення операцій
  • Недбалий догляд / спостереження за пацієнтом
  • Порушення вимог щодо інформування пацієнта
  • Неправильна оцінка даних, що мають значення для лікування пацієнта та інші

Медичні помилки, викликані об’єктивними факторами – це дії (бездіяльність) медичних працівників, що не порушують встановлені законом та підзаконними актами правила, але заподіяли шкоду здоров’ю пацієнта чи його смерть внаслідок [3]:

  • недосконалості медичної науки на даному етапі її розвитку
  • несприятливих умов або обставин здійснення медичного втручання
  • об’єктивних труднощів діагностики деяких захворювань
  • атипового розвитку захворювання, індивідуальних аномалій анатомічної будови тіла чи функціонування організму пацієнта
  • алергічних реакцій, які неможливо було передбачити при стандартному медичному втручанні (діагностуванні чи лікуванні)

Виділяють також й інші види медичних помилок. Так, існує поділ на деонтологічні, діагностичні та лікувальні медичні помилки. Деонтологічні медичні помилки – це помилки, які виникли внаслідок порушення принципів належної поведінки медичного працівника по відношенню до пацієнта, недотримання ним етичних норм. Діагностичні медичні помилки виникають з наступних причин [4]:

  • ігнорування або невміле використання анамнезу
  • неповне обстеження пацієнта
  • помилкове трактування клінічних даних
  • помилкова оцінка рентгенологічного та лабораторного дослідження
  • недбалість і поспіх в обстеженні
  • неправильне формулювання діагнозу

Лікувальні медичні помилки – це помилки, зумовлені неправильними клінічними діагнозами. Вона полягає у неправильному призначенні лікування пацієнту, внаслідок чого стан його здоров’я погіршується, оскільки таке лікування не відповідає справжньому діагнозу.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що доречнішим є застосування терміну «медична помилка», а не «лікарська помилка», тому що перше поняття видається більш широким. Дійсно, помилка може статися не лише внаслідок діяльності лікаря, а й будь-якого іншого медичного працівника. Щодо визначення цього поняття, на мою думку, слід враховувати обидві позиції: як медичну, так і правову, для вироблення єдиного, інтегративного підходу до розуміння медичної помилки. Крім того, має бути розроблене чітке поняття медичної помилки як на національному, так і на міжнародному рівні, і встановлено вичерпний перелік ознак, за наявності яких той чи інший випадок може вважатися саме медичною помилкою, а не недбалістю медичного працівника. Слід враховувати, що в правовій сфері, зокрема в галузях цивільного та кримінального права, як і в медицині існує поняття випадку, казусу. І важливо, що в такому випадку особа звільняється від юридичної відповідальності. У цивільному праві вона звільняється від відповідальності, якщо доведе, що правопорушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, а у кримінальному випадок означає відсутність елементів складу злочину, всього складу злочину, а тому вважається, що таке діяння не є злочином. Саме тому необхідно врахувати позицію представників медичної науки, адже дійсно, медична діяльність є в певній мірі ризиковою та непередбачуваною, і перебуває під впливом різних індивідуальних факторів. Саме тому можна розглядати можливість визнання медичної помилки як випадку або непереборної сили відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України [6], однак це не виключає необхідності чіткого правового регулювання даного питання. В будь-якому випадку, медична помилка виключає наявність умисної форми вини у медичного працівника. Враховуючи поділ медичних помилок на ті, що зумовлені суб’єктивними, і ті, що зумовлені об’єктивними факторами, правильнішим видається звільнення від відповідальності тих медичних працівників, які припустилися медичних помилок, зумовлених об’єктивними факторами, оскільки в інакшому випадку наявна очевидна вина медичного працівника. Обов’язковим при притягненні медичного працівника до відповідальності за медичну помилку є не лише доведення його вини, а й встановлення причинно-наслідкового зв’язку між його діянням та наслідком.

 

Список використаних джерел

 

  1. Конституція України. Верховна Рада України; Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
  2. Медичне право України. Підручник / За заг. ред. д.ю.н., проф. С.Г. Стеценка. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців “Правова єдність”, 2008. – 507 с.
  3. С. В. Антонов. «Медична помилка: юридичний аспект». Журнал «Управління закладом охорони здоров’я», №8, 2007 рік.
  4. Олена Беденко-Зваридчук. Стаття «Лікарська помилка: причини та наслідки». – Режим доступу: http://103-law.org.ua/Article.aspx?a=61
  5. О. В. Оніщенко, В. В. Єрзаулова. Медична помилка: правовий аспект. Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право», Північна Америка, 2, чер. 2013.
  6. Цивільний кодекс України. Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>