Також перегляньте:

МЕДИЧНІ РЕФОРМИ У ПІЛОТНИХ РЕГІОНАХ

13 лютого 2013 р. в рамках програми «Експертна Рада» парламентського телеканалу відбулося...

МОЗ визначив завдання на 2016 рік

Бачення завдань, що стоять перед МОЗом висловив в.о. міністра В. Шафранський на...

МОЗ визначив завдання на 2016 рік

Бачення завдань, що стоять перед МОЗом вислови в.о. міністра В Шафранський на...

«ГАРЯЧІ ЛІНІЇ» НЕ ПРАЦЮЮТЬ

За даними, що надійшли від регіонів до МОЗ України, «гарячі лінії» щодо...

РЕФОРМА ЗАХОПИТЬ ВЕСЬ КИЇВ

Ще не перевірені результати реформи в окремих районах Києва поширять на всю...

Типові штатні нормативи стали примірними

Після тривалих дискусій щодо застосування Наказу № 33 та особливо оцінки щодо...

Медична реформа в 2015 році: аналіз діяльності

18.11.2015
Zoryana Chernenko

 

imageЗатвердження Коаліційної угоди 21 листопада 2014 року мало на меті не лише визначити напрямки планування, а й власне законодавчої діяльності в першу чергу. В даній статті буде висвітлено ефективність органів державної влади у виконанні власних зобов’язань щодо реформування системи охорони здоров’я.

Розділ Коаліційної угоди «Реформа системи охорони здоров’я» включає п’ять підрозділів, що мали на меті зробити перші кроки позитивних змін в організації та наданні медичної допомоги, пропагування здорового способу життя, дерегуляції фармацевтичнго ринку.

До парламенту було подано півтори сотні законопроектів, що в тій чи іншій мірі мають відношення до питань охорони здоров’я. Однак значна частина таких проектів не мають належного рівня підготовки та охоплюють почасти досить вузькі питання. Лише двадцять п’ять з них визначені профільними для Комітет Верховної Ради України з охорони здоров’я, решта лише висвітлюють дотичні питання. Навіть в кількісних показниках активність не висока, а розглянутих протягом року парламентом ще менше.

Зазначена в Коаліційні угоді пропозиція щодо передачі функцій по закупівлі лікарських засобів до міжнародних організацій набула свого втілення в законі прийнятому 19.03.2015р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів шляхом здійснення державних закупівель із залученням міжнародних закупівельних організацій)». Оскільки у законі не визначаються базових положень як повинна відбуватися передача даних функцій, в якому порядку, ким і за якими умовами, прийняття підзаконних документів потребувало досить тривалого часу. Так, Кабінет міністрів України прийняв 22 липня 2015 р. Постанову № 622 «Деякі питання здійснення державних закупівель лікарських засобів та медичних виробів із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі», 08.10.2015 Постанову № 787 «Про затвердження переліку лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі письмових домовленостей щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі», а МОЗ передало на закупівлі через міжнародні організації 12 державних програм на загальну суму більше 2,197 млрд грн. Трьома організаціями, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України, стали Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Програма розвитку ООН та британське закупівельне агенство Crown Agents.

Заслуховують на увагу законопроекти подані урядом в липні 2015 року щодо автономізації закладів охорони здоров’я. До підготовки даних документів було залучено експертів, представників громадськості, провідні юридичні компанії. В результаті тривалої роботи та консолідації зусиль, вперше за роки незалежності України підготовлено законопроект, що передбачає значні зміни в діяльності закладів охорони здоров’я.

Автономізації закладів охорони передбачає надання перекладення відповідальності за організацію, управління, кадрову політику, пошук інвестицій на керівництво закладу охорони здоров’я. Комітетом ВРУ в червні 2015 р. проведено круглий стіл, де підтримано ідею впровадження в Україні автономізації закладів охорони здоров’я. Однак, після надходження відповідних законопроектів від уряду, Комітету ВРУ потрібно було витратити два місяці (висновок від 16.09.2015р.) і в результаті не підтримати урядовий законопроект, повернути на доопрацювання альтернативний, і станом на середину листопада не прийняти жодного рішення щодо внесення на розгляд парламенту.

Водночас мали місце зареєстровані законопроекти, які стосувалися покращення соціального та матеріального медичних працівників, однак, без підготовки фінансового обґрунтування, без погодження з комітетом з фінансових питань, ці документи мають лише популістський характер. Варто також зазначити, що питання підняття заплат не передбачалося і Коаліційною угодою, адже покращення стану матеріального забезпечення лікарів має бути результатом впровадження автономізації закладів.

В Верховній Раді України зареєстровано два альтернативні законопроекти, що пропонують нову редакції Закону «Про лікарські засоби». Однак, положення, закладені в Коаліційній угоді, передбачали концептуально новий підхід до формування фармацевтичної політики, що повинні бути узгоджені даними законопроектами.

Досить складна ситуація склалася щодо пілотних регіонів, де проходив експеримент в 2011-2014рр. Оскільки, через події в країні в 2014 році значні зусилля були зосереджені над боротьбою із зовнішнім нападником, експеримент в пілотних регіонах не був доведений до кінця, а залишення на такому незавершеному етапі означало втрату позитивних напрацювань та не можливість досягнення позитивних результатів. Продовження експерименту передбачалося в законопроекті № 2050 від 06.02.2015 р. Враховуючи терміновість прийняття даного закону (дія попереднього, який регламентував існування пілотних регіонів, закінчилась 31 грудня 204 року) комітет свій висновок надав лише через місяць і потім не вважав за потрібне переконати керівництво держави про термінове внесення на розгляд парламенту. Таку позицію Комітету важко пояснити, оскільки в грудні 2014 р. експертами був розроблений та наданий законопроект щодо продовження пілотів і який був також зареєстрований (№ 1594 від 23.12.2014 р.), однак комітет не знайшов часу провести засідання, прийняти рішення та продовжити експеримент в пілотних регіонах.

Також до парламенту було подано законопроекти щодо громадського здоров’я. Враховуючи зобов’язання України в Угоді про асоціацію впроваджувати принцип «здоров’я у всіх політиках» законопроекти щодо зміни законодавства щодо тютюну, енергетиків повинні отримати значну увагу від парламентарів. Однак дані документи не були в першу чергу профільним комітетом підтримані та проведені до голосування в сесійні залі. Лише після внесення законопроекту № 2820 13.05.2015 «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну» Комітет ВРУ досі не надав свій висновок. Така швидкість прийняття рішень профільним комітетом не створює можливості швидких змін в системі охорони здоров’я, адже ще як мінімум місяць потрібен щоб потрапити в порядок денний.

Дискусії щодо законопроекту № 2386а від 16.07.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині» в контексті необхідності впровадження презумпції згоди чи презумпції не згоди (як інструменту збільшення кількості операцій з пересадки органів) відволікають від важливих рішень, які не приймаються парламентом. Так, в 2012 році закінчилась дія Державної програми з трансплантології, яка досі не продовжена, а отже на поточні видатки не передбачено грошей. Ні про який розвиток даної галузі медицини не може йти мова поки не будуть проведені організаційні зміни, належна кадрова підготовка та стабільне фінансування. А тому даний законопроект не сприятиме позитивним змінам.

У вересні в парламенті було зареєстровано Проект № 3054 від 09.09.2015 р. Закону «Про фармацевтичне самоврядування», що може бути пілотним проектом по впровадженні в Україні професійного самоврядування серед медичних професій. Даним законопроектом передбачено досить не конкретні повноваження та не передбачено порядок утворення такої самоврядної організації, що має відмінний спосіб формування, діяльності ніж звичайні громадські організації.

Отже, окрім значної кількості круглих столів, комітетських слухань, Верховна Рада України протягом дії коаліційної угоди прийняла лише один закон щодо покращення ситуації в охороні здоров’я. Враховуючи критичний стан системи медичної допомоги та забезпечення ліками, не розуміння ролі та впливу парламенту в парламентсько-президентській республіці може спричинити серйозні наслідки.

Щодо рішень уряду варто зазначити, що за останній рік мали місце значні та фундаментальні рішення. Однак варто зауважити, що динаміка змін не була високою і поки більшість з рішень мають декларативний характер.
Так, було прийнято кілька рішень щодо існування окремих інституцій. Так було реорганізовано державну службу контролю за наркотиками, а її функції було передано Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Хоча обидві служби до даного рішення видавали окремі ліцензії, в період реорганізації тривалий час були проблеми з отриманням відповідних ліцензій.

Урядом України було надано дозвіл Міністерству охорони здоров’я утворити у сфері його управління державну установу «Центр громадського здоров’я», реорганізувавши шляхом злиття державні підприємства, установи, організації, що визначені Міністерством, а також ті, що передані йому за переліком, визначеним Державною санітарно-епідеміологічною службою, для забезпечення здійснення функцій у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження). У відповідь 18 вересня 2015 року було видано наказ № 604 «Про утворення державної установи “Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України”.

Премєр міністром в жовтні було анонсовано необхідність створення Національного агентства із закупівлі ліків, однак поки жодних документі вчи рішень що регламентуватимуть роботу даного агентства не було прийнято. Таке рішення відповідає положенню Коаліційної угоди щодо необхідності реорганізації МОЗ України відповідно до європейських норм та принципів, позбавлення його невластивих функцій в тому числі щодо закупівель.

Також урядом було прийнято низку рішень щодо формування цін на лікарські засоби. Однак дані рішення потребують залучення всіх зацікавлених сторін як фармвиробників, фармкомпаній, так і представників різних пацієнтських організацій та інших громадських обєднань.

Водночас очікування від уряду в межах Плану діяльності уряду на поточний рік виконано на третину. Головною причиною варто зазначити не розуміння міжвідомчості більшості питань пов’язаних з реорганізацією системи охорони здоров’я. Також значна кількість питань пов’язаних наданням медичної допомоги належить до повноважень місцевої влади (це питання майнові, управлінські, кадрові в комунальних закладах охорони здоров’я). Водночас при продовження політики децентралізації регіони отримають ще більше повноважень, що потребує чіткого роз’яснення та консультування зі сторони уряду.

Підсумовуючи діяльність владних органів в сфері охорони здоров’я варто визначити два аспекти. Перший полягає у відсутності консолідації зусиль, координації та значний рівень декларативності рішень. Другий відсутність прозорості та системності рішень, особливо на рівні законодавчого органу, який замість формування політики в країні, вступає лише дискусійним майданчиком.

Даний матеріал опубліковано в чеському журналі Український журнал http://ukrzurnal.eu


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>