Також перегляньте:

Змінено правила обігу наркотичних речовин в закладах охорони здоров’я

Наказ МОЗ №11 від  21 січня 2010 року "Про затвердження Порядку обігу...

МЕДИЧНІ РЕФОРМИ У ПІЛОТНИХ РЕГІОНАХ

13 лютого 2013 р. в рамках програми «Експертна Рада» парламентського телеканалу відбулося...

МОЗ визначив завдання на 2016 рік

Бачення завдань, що стоять перед МОЗом висловив в.о. міністра В. Шафранський на...

МОЗ визначив завдання на 2016 рік

Бачення завдань, що стоять перед МОЗом вислови в.о. міністра В Шафранський на...

«ГАРЯЧІ ЛІНІЇ» НЕ ПРАЦЮЮТЬ

За даними, що надійшли від регіонів до МОЗ України, «гарячі лінії» щодо...

ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МЕДИЧНОГО ПРАВА ТА ЗАКОНОДАВСТВА

Важливість правильного та доречного вживання мовних конструкцій важлива у всіх відносинах які...

ВАКЦИНАЦІЯ СПОТИКАННЯ

14.01.2009
Зоряна Черненко

Не останній місяць ведуться дискусії про проведення щеплень  в Україні та проблеми, які супроводжують цей процес. Однак всі ці перемовини нагадують розмови як подолати корупцію або чи здешевіє нерухомість в Україні. В результаті ні до жодного конкретного результату не приводять.

Так от спробую навести кілька конкретних тверджень.

Вакцина належить до лікувальних засобів. Жоден лікувальний засіб не є повністю, стовідсотково безпечним засобом, кожен з них має певні можливі побічні дії та ускладнення, а також протипоказання.

Питання проведення профілактичних щеплень з погляду білетики досить неоднозначне. Дана проблема має два аспекти – національний та індивідуальний.

На національному рівні в більшості країн світу фармацевтична мафія веде свою боротьбу за сферу розповсюдження власної продукції. Політика національної безпеки відіграє свою роль коли кожна пропозиція міжнародних та іноземних організацій повинна оцінюватися з позицій інтересів народу. В нашій країні з цим аспектом є мало надій на вирішення в позитивну сторону для пересічного українця. Очікувати національної свідомості від широко розставлених кишень медичної спільноти не варто.

Лікарі в широкому сенсі не зацікавлені в здорових пацієнтах. Підрив їх здоров`я це запорука існування майбутньої роботи. Хоча про це в голос ніхто не скаже та й навіть заперечуватиме. Здоров`я знаходиться в сфері зацікавлень власне громадянина та держави.

Питання плановості та масовості щодо щеплення –  спадок радянського союзу. В СРСР кожна людина була елементом виробництва, яке повинно було працювати без збоїв. От в такому підході не можна допускати щоб громадяни хворіли. Їх здоров`я належало державі, яка через своїх працівників-медиків приймала рішення що слід робити і коли.

В Україні принцип страуса щодо медичної статистики також отриманий ще з радянських часів. Для чого рахувати свої помилки – краще їх не бачити. Але якщо не робити висновки з власних помилок – тоді  і розвитку та покращення ситуації не буде.

Замість того щоб розвивати правову культуру населення українська влада діє за принципами усталеними з радянського часу, коли порушувались права людини.

А от індивідуальний аспект ніхто не зможе заборонити реалізовувати.

Будь-то ЗМІ , або ж ГО можуть допомогти кожному самому захищатися або ж об’єднавшись в групи. І в жодному разі відмови батьків від щеплень не можна ототожнювати з поганим  виконанням батьками їх обов’язків.

 Не є проблемою зробити щеплення АЛЕ по-перше необхідно розказати про всі «+» та «-», по-друге надати можливість вибору дешевої чи дорожчої вакцини тобто за державний чи власний кошт. 

Отже кілька моментів – які провокують проблеми і наразі не пропонуються для вирішення

  1. щодо законності наказу МОЗу про обов`язкову вакцинацію краснухою –  відповідно до Конституції (ст. 68) кожен зобов’язаний додержуватись законів України, а такі документи як накази МОЗ мають видаватися на виконання законів.   Але законодавець серед обов’язків громадянина  щеплюватись краснуху не зазначає  – обов’язковим  є щеплення від кору.
  2. залякування батьків, що дитину не візьмуть в школу або садок безпідставна – в Законі «Про захист населення від інфекційних хвороб»  йде мова про заборону приймати дітей до ДИТЯЧИХ  ЗАКЛАДІВ в разі недотримання календаря щеплень (ст. 15). Однак відповідно до Закону України «Про середню загальноосвітню освіту» – освіту діти здобувають в середніх загальноосвітніх закладах. Аналогічно про дошкільні навчальні заклади. В вищенаведених законах законодавець жодного разу не ототожнює їх з дитячими закладами. Отже, школа і дитсадок не підпадають під норму статті про щеплення. Можливо і існують дитячі заклади в Україні (правда важко знайти яке-небудь тлумачення в законодавстві) школа і дитсадок ними не є – оскільки в відповідних законах доступно розтлумачується їх поняття.
  3. право свободи віросповідання в усьому світі активно застосовується як аргумент  для проведення або ж переважно не проведення певних медичних маніпуляцій та втручань. Зважаючи, що вакцини переважно виготовляються чи досліджуються на людських клітинах, які як правило беруться з абортного матеріалу – відмова від вакцини носитиме зовсім інший характер.
  4. щодо того що всі хто не медик за фахом не повинен втручатися в дискусії про вакцинацію в Україні – варто наголосити що  вакцинація  як і будь-які медичні маніпуляції – в тій чи іншій мірі не може не зачіпати права пацієнта, які є частиною прав людини. А отже, кожен правозахисник в тій чи іншій мірі може порадити особі як захищати свої права.

Щодо рекомендацій медикам – не потрібно вважати, що в ситуації роз’яснення права пацієнтів автоматично медики ставляться по другий біг барикад і треба від таких освічених пацієнтів оборонятися всіма доступними методами. Краще визнати якомога раніше свою низьку правову обізнаність та взятися за вивчення законів – бажано за допомогою професіоналів правників.

І сліпе масове проведення жодних акцій серед населення в цивілізованій країні не проводиться. Кожен хоче бути здоровим і хоче щоб його діти не мали жахливих патологій. Однак якщо пояснити для чого, яким чином і ким, які варіанти проведення під час тривалої інформаційної компанії – то не треба буде примушувати, а черги добровольців виростуть самі. Багато сучасних українських лікарів звикли до патерналізму у відносинах з пацієнтами – коли вони знають більше і краще за всіх та не вважають за необхідне ділитися знаннями з пацієнтами. Але на сьогодні в Україні формуються рівноправні стосунки з пацієнтами, а отже лікарі повинні давати можливість кожному прийняти зважене рішення.

Якщо ж вам все таки довелось прийти на щеплення спочатку запитайте себе

  1. Чи  моя дитина хвора зараз?
  2. чи моя дитина раніше мала негативну реакцію на вакцинацію?
  3. Моя дитина  або ж член сім`ї – мала реакції на вакцини, які-небудь алергії, розлади імунної системи
  4. чи розумію я що моя дитина піддається високому ризику ускладнень?
  5. чи я знаю як виявити реакцію на вакцину?
  6. чи я знаю як діяти при виникненні ускладнень?
  7. чи я знаю назву виробника вакцини та її номер?
  8. чи я знаю прізвище лікаря який призначив вакцину та медичного працівника який її здійснює?
  9. Чи в мене є вибір?

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>