Всі розуміють, що медична реформа необхідна. Але основна рушійна сила цих змін — лікарі, поки що не орієнтується в цій ситуації.Якщо реформа не буде відповідати їхнім професійним інтересам, нічого не зміниться.
«Фінансуватиметься не ваша посада і посадові обов’язки, а медична послуга. Для початку реформи потрібна широка роз’яснювальна робота. Необхідно, щоб і пацієнт, і медик розуміли, чого ми хочемо досягти», — вважає Зоряна Черненко, голова Комісії з питань реформування системи охорони здоров’я Громадської ради при МОЗ України.
Лікарі мають ставатисуб’єктами підприємницької діяльності. З одного боку, це зручно. Для чого в селі лікарня, якщо можна мати одного лікаря на три села? Він зможе об’їхати своїх пацієнтів на машині. Але для лікаря це додаткове навантаження. Той, хто хоч раз стикався із звітністю суб’єкта підприємницької діяльності, це добре розуміє. Чи готові лікарі до цього? Хтось має надавати лікареві ці навички та знання. Якщо цього не буде зроблено, ми не отримаємо цілей, поставлених перед медичною реформою.
Особисте ліцензування— цей термін лякає відразу всіх медиків. Насправді це апгрейд наявної п’ятирічної атестації лікарів, який набагато краще зможе контролювати їх професійність.
Якщо взяти аналітику по пілотних проектах, то червоною ниткою проходить основна проблема: лікарі не знали, що держава збирається робити в їхніх областях під час експерименту. Ми маємо давати їм гарні мотиваційні механізми. Максимально інформувати про те, що буде відбуватися.
«Тільки тоді, коли лікар зрозуміє, що він не є жертвою реформи, а має її очолити, буде розуміти цілі реформи, можна досягти успіху в покращенні медицини в Україні, — додає З.Черненко. — Обов’язково має бути проведене фахове обговорення в професійному середовищі. Але є й друга сторона медалі. На жаль, якщо взяти будь-яку громадську ініціативу в охороні здоров’я, там дуже мало лікарів (наприклад, у складі дорадчої групи, що розробляє стратегію медичної реформи в Україні, немає жодного головного лікаря з району, області, хоча б це було дуже доречно. —Ред.). Я хочу чути лікарів. За фахом я юрист, і не можу зробити за них те, що мають зробити вони. Вставайте і говоріть, що вам треба і що вам цікаво. Від того, наскільки медична спільнота буде відкрита до спілкування, настільки краще це все зрушиться».
Джерело: http://vynohradivnews.in.ua/novini/vynohradivshina/1524-realyi-medichnoyi-suchasnost-v-ukrayin-ta-rodzinka-ninshnoyi-sprobi-polpshiti-stan-sprav-v-ukrayinsky-medicin.html