Також перегляньте:

МЕДИЧНІ РЕФОРМИ У ПІЛОТНИХ РЕГІОНАХ

13 лютого 2013 р. в рамках програми «Експертна Рада» парламентського телеканалу відбулося...

МОЗ визначив завдання на 2016 рік

Бачення завдань, що стоять перед МОЗом висловив в.о. міністра В. Шафранський на...

МОЗ визначив завдання на 2016 рік

Бачення завдань, що стоять перед МОЗом вислови в.о. міністра В Шафранський на...

Право медичних працівників на страйк – правова регламентація

Відповідно до ст.44 Конституції України (далі – КУ ), ті, хто працює, мають...

«ГАРЯЧІ ЛІНІЇ» НЕ ПРАЦЮЮТЬ

За даними, що надійшли від регіонів до МОЗ України, «гарячі лінії» щодо...

РЕФОРМА ЗАХОПИТЬ ВЕСЬ КИЇВ

Ще не перевірені результати реформи в окремих районах Києва поширять на всю...

Порівняльний аналіз закріплення права на охорону здоровя в Конституціях країн Європейського Союзу

19.01.2016
Zoryana Chernenko

d125esmУ статті проаналізовано тексти конституцій країн Європейського Союзу щодо визначення права на охорону здоров’я. Особливої уваги приділено нормам, що найчастіше зустрічаються в текстах, зокрема право на охорону здоров’я. Також наведені унікальні підходи до конституційного закріплення даного права, такі як визначення кроків та шляхів досягнення прав

Провівши дослідження можна зробити висновок, що майже третина країн ЄС (вісім країн) взагалі не згадує право на охорону здоров’я в Конституції, половина (чотирнадцять країн) чітко зазначає право на охорону здоров’я або громадське здоров’я. Визначення пріоритетів на яких згодом будується політика в охороні здоров’я залежить від тих акцентів як зроблені в Конституції.  Лише в п’яти країнах гарантується в тій чи іншій мірі безкоштовна медична допомога.

Водночас варто зазначити, що Конституції відображають момент життя суспільства коли вони були створені, цінності авторів та мету, яку вони перед собою ставили. Конституційне регулювання питання охорони здоров’я є відповіддю на потреби суспільства впорядкувати дану сферу життя, встановити певний захист прав та стандарти.

Можна, очевидно, дискутувати щодо необхідності деталізації права на охорону здоров’я в Конституції, враховуючи, що зміни в країні, її фінансову можливості можуть змінюватись. Проте, заперечувати очевидність важливості конституційного закріплення означає залишати дане право без належного захисту. Підтвердженням цього висновку є Лісабонська Угода Європейського Союзу [30], яка містить досить значну за обсягом статтю щодо охорони здоров’я.

Узагальнюючи все сказане та підсумовуючи результати дослідження, слід наголосити на тому, що по-перше, в демократичних країнах право на охорону здоров’я переважно, однак не абсолютно закріплюється в конституції, безумовно маючи різний ступінь деталізації.

По-друге, не визначеним в більшості конституцій є питання фінансування охорони здоров’я та інших пов’язаних зі здоров’ям питань, тобто влада лише в процесі здійснення своїх функцій визначається самостійно з умовами реалізації такого права.

По-третє, необхідно поглибити дослідження принципів конституційного регулювання права на охорону здоров’я в порівняльному аспекті, відходячи від дискусій навколо чинної Конституцій України лише на вітчизняному ґрунті.

Z. Chernenko

RIGHT TO HEALTH IN CONSTITUTIONS OF EUROPEAN UNION: COMPARATIVE STUDY

In the article analyzed text of constitutions of countries of European Union in right to health context.  Special attention is paid to the standards that are most often found in the texts, including the right to health. There are unique approaches to constitutional recognition of rights such as determining steps and ways to achieve rights.

видання: Європейські перспективи – №10,2014. с. 161-162

повний текст статті


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>