Також перегляньте:

ПОЛОЖЕННЯ про Міністерство охорони здоров’я України

1. Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ України) є центральним органом виконавчої влади,...

АТО змусило внести зімни до Податкового кодексу

Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства,...

МОЗ пропонує відстрочити на рік оцінку відповідності зареєстрованих в Україні медвиробів

Відповідний проект постанови «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України»...

Законодавчі новації щодо лікарських засобів: продовження

1 березня 2013 року депутати від політичної партії Всеукраїнське Об’єднання "Батьківщина" поданий...

Нові методики розрахунку вартості медичної допомоги та послуг МОЗ України

Наприкінці жовтня МОЗ України оприлюднив декілька проектів документів, якими планується запровадити уніфіковані...

Реалізація та захист прав пацієнтів в умовах інформатизації охорони здоров’я

Підвищення вартості медичної допомоги через впровадження новітніх методик, інноваційних лікарських засобів актуалізує...

Основні концептуальні напрями реформування системи охорони здоров’я

14.07.2014
Zoryana Chernenko

На сучасному етапі готовності влади вносити зміни до управління та організації охорони здоров’я варто окрім нових рішень враховувати попередні. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року № 208 визначено основні концептуальні напрями реформування системи охорони здоров’я. 

Якщо порівняти з проектом Концепції точок дотику досить багато.  водночас прийняттю даної постанови передували численні обговорення з міжнародними експертами, в тому числі і Світового банку, який підтримує медичну реформу.

Першочерговими кроками є розмежування рівнів надання медичної допомоги, визначення переліку послуг відповідно до рівня допомоги, а також визначення на законодавчому рівні гарантованого обсягу надання безоплатної медичної допомоги та переліку платних послуг у сфері охорони здоров’я.

До гарантованого обсягу Постанова включає екстрену допомогу, невідкладну та первинну медичну допомогу, стаціонарну допомогу (у разі гострого захворювання та в невідкладних випадках), невідкладну стоматологічну допомогу, долікарську допомогу населенню в сільській місцевості, санаторно-курортну допомогу інвалідам і хворим у спеціалізованих та дитячих закладах оздоровлення, допомогу дітям, що утримуються у будинках дитини, допомогу в рамках державних програм, допомогу пільговим категоріям населення, планову спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу за відповідним направленням сімейного лікаря згідно з укладеними договорами про закупівлю медичних послуг.

Необхідно внести зміни до Бюджетного кодексу України щодо визначення особливостей фінансування закладів охорони здоров’я, що надають первинну та вторинну медичну допомогу, а також завершення роботи із затвердження стандартів надання медичної допомоги та клінічних протоколів. Також постанова передбачає створення умов для надання платних медичних послуг у сфері охорони здоров’я за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, а також за рахунок благодійних внесків, надходжень за договорами добровільного медичного страхування. Передбачено впровадження в Україні обов’язкового державного соціального медичного страхування.

Шляхи фінансування повинні диференційовуватись залежно від рівня надання допомоги. Первинка повинна фінансуватись за рахунок бюджету з розрахунку на кожну особу, що проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Вторинка — шляхом укладення договорів між замовником і постачальником медичних послуг за принципом оплати фактично наданих послуг з урахуванням потреб населення. Третинка фінансуватиметься шляхом оплати вартості наданих послуг.

Ще одним джерелом фінансування охорони здоров’я є розвиток державно-приватного партнерства зокрема шляхом реалізації інвестиційних проектів із залученням приватного капіталу та інших джерел фінансування.

З точки зору дотримання соціальних нормативів у сфері охорони здоров’я необхідно запровадити моніторинг стану фінансового забезпечення таких нормативів.

Постановою передбачено створення госпітальних округів тобто міжрайонних та міжміських об’єднань комунальних некомерційних підприємств для надання вторинної медичної допомоги. На цьому рівні повинна координуватися діяльність багатопрофільної лікарня інтенсивної допомоги, заклади для проведення планового лікування, для реабілітаційного (відновлювального) лікування, для надання паліативної допомоги (хоспіси), для надання медико-соціальної допомоги, а також консультативно-діагностичний центр.  Окремої уваги заслуговує встановлена Постановою КМУ необхідність створення університетських клінік.

Вагомим є закріплення на рівні Постанови КМУ питання вдосконалення кадрової політики в охороні здоровя. Перш за все необхідне перспективне планування та своєчасна підготовка (перепідготовка) лікарів загальної практики/сімейної медицини, посилення соціального захисту працівників системи охорони здоров’я, запровадження підготовки менеджерів з охорони здоров’я, зокрема шляхом здобуття другої вищої освіти.

Система контролю за якістю надання медичної допомоги (медичних послуг), за станом проведення експертизи тимчасової та стійкої втрати працездатності в закладах охорони здоров’я, за якістю лікувально-діагностичного процесу повинні бути інструментами належного моніторингу в охороні здоров’я. Також задля прозорості та контролю передбачено створення єдиного електронного реєстру листків непрацездатності (реєстру пацієнтів).

Для належного функціонування всієї системи охорони здоров’я необхідно покращити стан забезпечення населення лікарськими засобами і виробами медичного призначення. Постанова передбачає включення до клінічних протоколів генеричних лікарських засобів, що входять до Національного переліку лікарських засобів і виробів медичного призначення та мають доведені біоеквівалентність і терапевтичну ефективність. Необхідно також впровадити в практику формулярної системи забезпечення закладів охорони здоров’я лікарськими засобами і виробами медичного призначення. Документ передбачає також розширення переліку лікарських засобів і виробів медичного призначення, що відпускаються виключно за рецептом, а також створення єдиної інформаційної бази даних про лікарські засоби і вироби медичного призначення, що перебувають в обігу.

Постановою визначено необхідність формування економічно обґрунтованих цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення. Положення урядового документу щодо запровадження диференційованого відшкодування вартості лікарських засобів і виробів медичного призначення для населення вже в пілотному проекті щодо гіпертонічних препаратів.

Уряд в документі визначив необхідність забезпечення надходження в обіг високоякісних, ефективних та безпечних лікарських засобів і виробів медичного призначення. Для досягнення вищезазначеного також необхідно вдосконалити законодавство у сфері боротьби з виробництвом та розповсюдженням фальсифікованих та неякісних лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Серед кроків щодо вдосконалення системи профілактики захворювань постанова визначає лише проведення диспансерного огляду населення відповідно до державного клінічного протоколу обстеження громадян та створення у містах, районах оздоровчих установ (державних і комунальних підприємств) для надання послуг оздоровчого характеру за фіксованими цінами.

 


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>